НАРОДЕ МІЙ

Народе  мій,  ти  загадка  для  світу:  
Терплячий  і  покірний,  і  палкий!  
Ці  риси,  мій  народе,  в  тебе  звідки?  
Від  тих,  чиї  топтали  нас  полки?  

Народе,  ти  на  диво  витривалий,  
Пожежу  в  душах  якісно  гасив  
І  витримав  ворожі  всі  навали  
Став  вільним  на  прийдешні  всі  часи!  

Народе  мій,  відомий  ти  у  світі,  
Твоя  складна  історія  –  моя.  
Не  хочем  жити  ми  Москві  підзвітні  
І  під  диктат,  що  лине  із  Кремля!  

Народе  мій,  проснися,  досить  жити  
За  принципом:  аби  тільки  не  я!  
Не  будь  обслугою,  зумій  служити,  
Стань  як  хрестом  освячена  сім'я!  

Облуду  скинь  з  очей,  о  мій  народе,  
І  від  князів  ти  відділи  синів,  
Щоби  не  милостиню  –  нагороду  
Від  них  усіх  ти  вимагати  смів!  

Народе  мій,  я  в  мудрість  твою  вірю,  
Постанеш  скоро  вже  на  повен  зріст,  
Бо  і  терпінню  є  в  природі  міра,  
Й  планету  сколихне  одвічний  благовіст!  
18.11.2012

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748813
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.09.2017
автор: Ганна Верес