Заглядає нічка у вікно,
Місячно-казкова, літня, тиха,
Огортає землю нашу сном –
Не могла приспати тільки лиха,
Котре розколихує Донбас
Мінами і «Градами», й смертями,
Третій рік воно карає нас,
Людям не дає прийти до тями.
Ранить небо материнський крик
І дрібна сльоза сирітська капа,
Там грудьми своїми шлях закрив
України син-боєць кацапу.
І тремтить від вибухів земля,
Стомлена і зрадою, й війною,
Поливає кров свята поля,
Та стоять сини наші стіною.
7.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750941
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.09.2017
автор: Ганна Верес