стакато на жаринах

Коментар  до  твору  Труффальдіно  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751191

Знаєш,  як  тепер  твоя  мала?
Не  живе,  та,  схоже,  й  не  вмирає
І  знаходить  пекло  поміж  раєм  -
Не  вино  у  чаші,  а  смола
Хоче  чути  херувимів  спів  -  
Слухає  сирен  дисконти  дикі
Замість  божих  -  монстрів  хижі  лики
Лиш  приречений  кохати  смів...
Не  пішла  й  ніколи  не  піде
Буде  завжди  між  світів  блукати  
На  жаринах  болісне  стакато
Вибиватиме  життя  бліде
Не  майне  в  одвірку  її  тінь
Не  торкне  гарячою  рукою  
І  сама  не  знатиме  спокою
Від  жаских  примар  і  сновидінь  
Відпусти  її  з  своїх  думок
Їй  там  тісно,  наче  у  в'язниці
Стали  склом  розширені  зіниці
І  від  сліз  хітон  тонкий  намок
Не  дійдуть  із  пекла  їй  листи
Марно  це,  бо  від  жури  незряча
Мовчки  ту  любов  тобі  пробачить
Й  ти  пробач...  пробач  і  відпусти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2017
автор: Ulcus