– Ой ти осене,
Злотом вишита,
Сірим дощиком
Вмита-вимита,
Заворожена
Й зачарована,
Де твоя краса
Та й захована?
– А я в лузі. Ой!
В травах росяних,
Листям-золотом
Припорошена,
Стиглим яблучком
Причепурена,
Журавлів ключем
Та й загублена.
– Ой ти осене,
Все ж тебе знайду
І по росяній
Стежці я піду,
Замилуюся
Листям і дощем.
Не забудеться
Той осінній щем…
Ой ти осене!!!
26.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752081
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.09.2017
автор: Ганна Верес