Торкатися завтра, а як же незриме сьогодні.
мереживом зранить, загостре від давніх образ.
чи може то тіні, до світла кохання голодні.
а зникнуть, то зникнуть відчувши по справжньому раз.
усе проти течій, щоб знову торкнутись живого.
а що, як то мана, згорить почуття і усе...
і все таки завтра доб/ється нескорене свого,
сьогодні ж боролось і сонце забере своє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2017
автор: Квітка))