* * *

Втомлена  безголоссям,
Сивіє  недарма.
Хай  би  колись  збулося!  -
Тиша  глуха  й  німа.

Як  поцілунком  втомить,
В  повінь  розтане  біль.
І  не  додому  -  з  дому...
Вистуджена  постіль

Втомлену  і  забуту,
Кригою  обійма.
Виплакана  спокута:
Осене,  вже  зима...

12.17

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775758
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2018
автор: Ліна Ланська