У поле завітаю

Немов  у  храм,  я  в  поле  завітаю,
Вітрам  стокрилим,  сонцю  поклонюсь,
Засіяти  в  них  дозволу  спитаю
Ту  землю,  що  любив  колись  дідусь.

Нехай  боки  їй  сонечко  зігріє,
Дощі  напоять  радістю  зерно,
Вечірнє  небо  тішить  і  зоріє,
Бо  для  хлібів  важливе  і  воно.

Коли  жита  потягнуться  до  нього,
А  колоски  вусаті  зашумлять,
Немає  щастя  більшого  земного,
Ніж  те,  як  хліб  народжує  земля!
20.04.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789341
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2018
автор: Ганна Верес