Стояла ніч, всі зорі розгубивши,
Зі сходу в небі загорівся день,
А вже на землю на святу ступивши,
Збудив він птахів, звірів і людей.
Мереживом цвіли будівлі сонні,
Зненацька запалало в вікнах скло.
Горобчик ворухнувся на осонні,
І сон тікав далеко за село.
Півні пісні ранкові вже запіли,
Озвались відра в цямринах криниць.
Ворота ще мовчали – не скрипіли,
Чекали, поки випустять ягниць.
Застав зозулю у гніздечку ранок,
Поспати любить птаха у цей час…
В повітрі запах гіркувато-пряний
Із солов’єм схід сонця зустріча.
11.04.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802779
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.08.2018
автор: Ганна Верес