Листя ляга на плечі
Дощиком золотим…
Котиться день у вечір…
Неба вгорі сатин…
На голубому фоні
Хмарки уже без крил.
Вирвалось, мов з айфону,
Журно-крихке «курли»,
Й падало журавлино
Рясно на падолист .
Два довжелезних клини
В даль синю подались.
Й туга услід за ними,
Очі засіяв сум…
Це мені не наснилось –
В пам’яті я несу.
22.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806947
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.09.2018
автор: Ганна Верес