Я гарний, невеличкий, потішний, милий песик!
Ім'я у мене Баксик. І це усе, що є.
– Забув, шановне панство! Ще маю чорний носик,
А ще пухнасту шубку і серце золоте.
І навіть був господар, стара дірява будка.
Ланцюг важкий на шиї, немов я хижий звір.
Помиї замість їжі. Оце і всі здобутки!
За що мене карають, кому так завинив?
Був песиком слухняним, служив, як і годиться.
Вночі і вдень невтомно стеріг хазяйський дім.
Але став непотрібним, спочатку думав, сниться.
Забрали ницу будку, зоставивши ні з чим.
Тепер і зовсім тужно, втопаю в кучугурах.
Від голоду марнію, темніє в голові.
А тіло ціпеніє в морозяних тортурах.
Не знаю, як надалі триматися мені.
А я такий красунчик! І міг моделлю стати.
Піаритись в фейсбуці, а краще в інстаграм!
– Чому в земному світі так злості забагато?
Та це питання можу задати лиш вітрам.
І попри безсердечність, ще теплиться надія,
Можливо з цього пекла мене хтось забере.
Що друг мене полюбить, мої страхи розвіє,
Теплом зігріє серце згорьоване моє.
Вже навіть уявляю це дійство неповторне!
Омріяну, казкову, магічну диво-мить!
– Служитиму до скону вам, пані і панове,
Лише скоріше звідси, будь ласка, заберіть.
24. 01. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
ФОТО СОБАЧКИ РЕАЛЬНЕ! МЕШКАЄ В СУМАХ. ВІК - ДО 2-Х РОКІВ. ГОСПОДАРЯМ НЕ ПОТРІБНИЙ. ЗВЕРТАТИСЯ ЗА ТЕЛ. 050-200-58-31. МОЖЛИВЕ ПЕРЕВЕЗЕННЯ.
Баксик прилаштований.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2019
автор: laura1