Найкраще, що є на землі? Ну що ж, небесні ковалі
[i]подарували[/i],
хоч озирались злякано на зорі зрідка,
Не сумніви. О ні. Зусилля чималі
[i]Затратили[/i],
щоб нам сказати: музика це й жінка …
Оці, що в вишині, літаючи без крил,
Спочатку наддалекі, незнайомі,
А потім, коли вже не маєш сил,
Тобі протягують серця свої й долоні …
Шалений здогад враз мене здолав:
Не ті науки довго я вивчав,
Що музика і жінка як одна печаль,
Блаженна ніч і недосяжна даль …
Коли одна безтямно обіймає,
Інша тим часом струнами блукає,
Коли в одної нот політ захмарний,
Тим часом образ іншої печальний …
Але як жінка й музика єдині,
То ти пропав, бо не дано людині
Безмежжя того плід собі забрати.
Зустрів? Згориш. Та як можна віддати …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2019
автор: Дружня рука