Ми вже як ті метелики,
що вирвались із пащі богомола*-
обідрані, нещасні, кволі,..
хто у своїм, а хто й чужім кутку,-
на долю нарікаємо гірку...
Линуть обіцянки з екрану,
що краще жити всім нам стане,
все буде гарно й дуже швидко,
що їм, як богам з висоти все видно,
що вже не будемо голодні,
все буде краще ніж сьогодні,
тарифи знизяться вже скоро,
всім обіцяють допомогу,
щоб тільки йшли ми з ними в ногу...
плетуть, плетуть все з павутини,
самі ж не гають ні хвилини,
і статки свої збільшують нівроку,
дивись хоч спереду, хоч збоку,
сорочки обіцяють з павутини,
костюми із прозорої тканини,
і черевики, й тапки, й чобітки,
щоб ми як і вони жили...
Ще обіцяють дружбу й братство,
та й збільшують своє багатство...
А ми живем, як і жили донині,
як ті метелики у павутині...
Та з "павуками" краще нам не знатись,
щоб не прийшлось, як і метеликам,-
на вітрі нам розтерзаним гойдатись...
* * * * * * * * * *
Вибираєм, вибираєм,
а кого й самі не знаєм,-
"павуків", чи "крокодилів",
у своїй рідній країні...
Де ж набралися вони,-
"павуки" і "крокодили",
розгребти усе змогли,
їх терпіть нема вже сили,
більше 5 тисяч кандидатів,
звісно знаних і багатих,
та й обіцяють нам багато,
хоч і не кажуть де все взяти,
уже і слухать їх немає сили,-
більше б робили й менше говорили...
На пісні їхні обличчя,
вже не хочеться й дивиться,
їх не то що вибирати,
з Ради треба виганяти...
Вибирати ж з простолюду,
ми напевне і не будем,
простолюд туди не йде,
Де ж та Права, скажіть ДЕ?..
*богомоли- ряд хижих комах, тіло у них витягнуте,
голова рухома, передні ноги захоплювальні з шипами.
Є їх більше 2000 видів, найбільше в тропіках і субтропіках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841660
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 12.07.2019
автор: геометрія