[color="#8000ff"][i][b]
Говоримо коханим[/b] "надобраніч"
І ранку світлого бажаймо на світанні
[b]Керуємо собою[/b],мов керманич-
Нічого ж бо не буде у мовчанні.
І [b]підкида́ймо дров[/b] в вогонь кохання-
Інакше жевриво зотліє і загасне,
Залишить після себе лиш зітхання...
Та думи про "щасливе" та "прекрасне".
[b]Леліймо почуття[/b] словами світла,
І [b]дякуймо[/b] за миті спілкування=
Дивись-твоя душа зросла й розквітла
На красні вчинки [b]май завжди бажання[/b].
І [b]для Любові маймо в серці місце[/b]=
Вона вершить і все перемагає.
І [b]від пренадлишку вуста говорять[/b] слі́вце,
Яке коханих тішить, також зігріває.
[b]Керуємо собою[/b],мов керманич-
Нічого ж бо не буде у мовчанні.
[b]Говоримо коханим[/b] "надобраніч"
І ранку світлого бажаймо на світанні.
15.08.2019р.[/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845131
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.08.2019
автор: Валентина Мала