Вітер любить волю

Гойдає  вітер  небо  спозаранку,
То  птахом  по  гіллях  дерев  гайне,
То  до  землі  нагне  берізку-бранку,
То  в  воду  попід  хвилями  пірне.

То  дощиком  в  віконечко  постука,
Мов  хоче  ізнадвору  полякать.
Нікого  і  ніколи  він  не  слуха,
То  вдача,  мабуть,  в  нього  отака.

Ну,  що  тут  скажеш:  вітер  любить  волю,
Ніхто  його  й  ніколи  не  припне.
Він  сам  собі  будує  власну  долю,
Та  бачу,  і  мене  він  не  мине.
1.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853678
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2019
автор: Ганна Верес