Провінціальне?.. Помовчі́ть.
Маленьке, скажете - не вірю.
Погляньте, в небо височить,
Мов птах, який зібрався в ірій.
Олександрія... Рось... В поля
Мандрують групками будівлі.
Де стрілись небо і земля,
Церков хрести і стіни білі.
Тут рідне все... і парк, і сквер,
Й маленьких вулиць мішанина...
І хоч не близько я тепер,
До тебе завжди серцем лину..
...............................................
Кохане місто - Церква Біла,
З тобою зв'язана навік,
І все покинувши б летіла
Туди, де днів почався лік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2019
автор: @NN@