Зі мною гралось сонце. Між гілОк
Пучком проміння райдуги пускало
На золотавий липовий пилок.
Струна від струн, від променя – до шалу
Пахучих квітів з ароматом зваб,
Що парочку метеликів дурманив…
Отак і я кохатися могла б,
Бо погляд твій – для мене з неба манна,
Бо рук твоїх, як променів, тепло
До себе манить… серцем пригортаюсь…
Я з сонцем, що занурилось в зело,
Пограюсь трохи, і тобі – зізнаюсь
Як мрію губ солодкий аромат
Висотувати, та не напиватись.
Медовий червень причарує сад,
Де нам удвох так солодко кохатись…
29.07.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856005
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2019
автор: Ірина Лівобережна