Білий сніг... срібна тиша
ніжно землю колише.
Він як помисли наші всі чисті.
Білий сніг в білім танку,
не впізнать землю зранку.
Ой, які ж ці сніжинки сріблисті...
Білий сніг чистотою
веселить нас з тобою.
В сяйві сонця вогні заіскряться.
Білий сніг... свіжість ранку
сколихне знов фіранку.
Скільки ж треба людині для щастя?
До весни час... і сонце
зазирне у віконце.
І дощі затанцюють по листі.
А тепер ще кружляють,
ніжно землю вкривають,
ласки Божої краплі іскристі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861071
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.01.2020
автор: Надія Башинська