Роботи в Бога… лиш встигай, а нас - багато.
Ото ж, всім як допомогти? Кому те знати? Бог довго ду-
мав... Нарешті усміхнувсь. Зумів. Придумав!
Створив Бог Ангелів ясних. Ті скрізь літають. Усім,
хто просить щиро їх, допомагають. Радіє Бог, бо ж добре
так. І всі радіють, бо Ангели Його ясні багато вміють.
Бо Ангели Його ясні багато можуть. Якщо попросиш й ти
у них, знай, допоможуть.
Схотів побачити Господь ( став скрізь ходити ), чи всім
тут Ангелам ясним є що робити?
Переконався – всі в труді. Роботу мають. І на землі, і на во-
ді вони встигають. І задоволені усі й щасливі люди, бо до-
помога їм іде, глянь, звідусюди.
Та ось до церкви Бог зайшов й теж став радіти. Бо молять-
ся дорослі тут, між них є й діти. І Ангели стараються, бажа-
ння зносять. В них люди Бога про своє, важливе, просять.
Багато Ангелів Святих людей втішають. Всміхнувся Бог:
« Ну, молодці! Діло знають».
Приємно Богові, що все йому вдалося. Аж тут помітив
Ангела з сивим волоссям. Стояв він тихо, погляду з людей
не зводив. Видно чекав... та рідко хто сюди підходив.
А був же Ангел той ясний такий привітний. А погляд си-
ніх тих очей… ой який світлий!
Господь не стримався й сказав: « Дякую! Знаю… Я труд
твій, Ангеле Святий, в стократ приймаю ».
І спалахнули щоки враз, немов ті маки. Для Бога Ангел
від людей приймав подяки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2020
автор: Надія Башинська