Тремчу…
Тендітна та прозора,
Від подиху зими,
Душею надто гола,
З застиглими крильми.
Мовчу…
Німа та ще й незряча,
У коконі пітьми,
Спікала кров гаряча,
Розпалена людьми.
Стою…
Я трішки скам’яніла,
І трішки не жива,
За себе бій програла,
У мені зникло «Я».
Молюсь…
Завмерли так долоні,
Зігрій, як вмієш ти,
Лише в твоїм полоні,
Сягну я висоти.
Вдихну…
Поволі та глибоко,
Замовк тривожний дзвін,
Іду, мов за пророком,
Зриваючи полин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2020
автор: Galkka2