Ще прийде твій час!

(Ярошівка  (нині  с.  Українське)  на  Талалаївщині  (Чернігівщина)  –  рідне  село  мого  дідуся  Івана  Лободи,  репресованого  у  30-х  роках  минулого  століття.)  

Земля  Ярошівська  багата,  квітуча,
Красі  твоїй  заздрив,  напевне,  і  Бог,
Та  після  далеких  з  Москвою  заручин,
Проснулась  до  тебе  імперська  любов.
Сини  ж  твої  в  праці  щоденній  кохались
І  славних  тобі  дарували  дітей,
Їх  жили,  немов  тятива,  напинались,
І  мозок  ожив  від  гарячих  ідей,
Аби  вже  не  гнутися  під  супостатом,
Щоб  силу  й  надію  в  труді  не  згубить.
І  мріялось  проти  режиму  повстати
Й  не  втратить  себе  на  шляху  боротьби.
Мінялись  царі  на  російськім  престолі,
Жінки  в  часи  воєн  вдовіли  не  раз,
І  тільки  твої,  земле,  вільні  простори
Чекали  господаря  власного  фраз.
Надію  послав  тобі  постріл  «Аврори»:
Декрет  за  Декретом  –  солодкі  на  смак,
А  потім  на  шиї  синів  лягло  горе  –
Колгоспне  ярмо…  І  без  нього  –  ніяк.
Знов  кинулись  волю  тобі  рятувати
Сини,  в  яких  руки  в  твердих  мозолях,
Й  отримав  хтось  –  кулю  московську,  хтось  –  грати…
Сльозами  впились  тоді  вдови  й  земля.
В  минуле  утік  час  нових  революцій,
На  зміну  йому  прийшли  інші  часи,
І  лиш  солов’ї,  як  раніше,  сміються,
Й  ти,  земле,  як  завше,  в  полоні  краси.
Сини  по  світах  твої  ген  розлетілись:
Той  –  сіє  жита,  той  –  рятує  Донбас.
Здається,  і  ти,  земле,  теж  притомилась…
Ранкова  зоря  в  Лисогорі*  умилась  –
Промовила:  «Земле,  ще  прийде  твій  час!»
18.01.2021.
*  –  річечка  у  Ярошівці.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2021
автор: Ганна Верес