Нумо, пане-брате, до коша!
Вдаримо об землю цю бідою,
як немає зайвого гроша,
щоб сушити горе за одною.
Ще на цьому світі є за ким
бігати у будні і на свято.
Вдаримо і гопака, таки,
щоб за нами бігали дівчата.
Як не є, а ти ще ого-го!
Та і я ще парубок... неначе,
хоч не знаю іноді, чого
вся душа за однією плаче.
Жаль, козаче, що й тебе нема...
що усе це мариться... здається...
і, що доля мається сама,
а на все не вистачає серця.
Що усім, те і мені – не гріх.
Поки прийде мила із косою,
рано ще здаватися без бою.
Вип’ю за несуджених моїх
як не курям, то собі на сміх
і умиюсь щирою сльозою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2021
автор: I.Teрен