Прощається й тікає вже зима,
Морози і сніги в дорозі губить,
Вітрами з холодом тепер не задима,
Тому й сміються, й червоніють губи.
Адже, ген-ген, за рогом вже весна –
Вклонилась сонцю й хмарку осідлала…
І пролилась із неба голубінь ясна,
Що килим з пролісків внизу послала.
Поглянули вербиченьки униз –
Теж поспішили і собі прибратись:
В липкі листочки ще й в сережки одяглись –
Весні зраділи – досить уже спати.
Ганна Верес (Демиденко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2021
автор: Ганна Верес