Весна і жінка неподільні (акровірш)

В-есна  і  жінка,  звісно,  неподільні.
Е-(Є)  в  кожній  усмішка  від    Лади.
С-іяє  сонце,  дихається  вільно.
Н-ароджують  життя,  рулади.
А  як  в  романтику  цілком  пірнають!  

І  тануть  всі  сніги  навколо.

Ж-іноче  щастя  -  навесні  кохання.
І  світ  співає  пташки  соло.
Н-атхнення  серцю,  мрії  та  надії.
К-расиві,  милі  і  мінливі.
А  пахощі  п*янкі,  весняні  вії

Н-агадують  нам  світле  диво.
Е  (Є)ство  весни  і  жінки  неповторне,
П-оліт  фантазії  безмежний.
О-горнуть  ласкою,  теплом  мажорно,
Д-олають  лихо  і  бентежність.
І  оживають  ніжним  первоцвітом
Л-егкі,  немов  хмарини  в  небі  -
Ь-
Н-а  радість  людям,  втіху  вітру.
І  чари  -  від  богині  Геби.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2021
автор: Світлая (Світлана Пирогова)