ЗЕМЛЯ І СОНЦЕ В ВІЧНІЙ ПАРІ

Тривожить  обрій  сонне  небо,  
Та  ніч  не  хоче  ще  тікать.
 -  Я  поборюся  ще  за  себе,  -
 Це  Сонцю  відповідь  така.  
Але  ніхто  не  зміг  збороти  
Природи  загадку  оцю:  
Як  Сонечко  червонороте  
Пошле  свій  промінь  чебрецю.  
Летять  вони,  й  це  не  примара,  
Поміж  замріяних  зірок  –  
Земля  і  Сонце  –  в  вічній  парі,  
І  з  шляху  цього  -  ні  на  крок.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2021
автор: Ганна Верес