У травневім цвітінні весни течія,
Аромати навкруг. Двоє поруч.
Закружляли слова - і весна нічия,
І усе шкереберть, і не впору.
Розлетілись слова, ніби цвіт із дерев,
А ще вчора пелюстя п'янило.
Не роздумував вітер, торкавсь його нерв,
Падав квіт на асфальт вже безкрилий.
Хоч потоки зухвалі ущухли і сплять,
Не вернути той цвіт - під ногами,
І слова, ніби одяг старий наохляп,
Віддалили обох міражами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2021
автор: Світлая (Світлана Пирогова)