[b][i]Від пропащої душі[/i][/b]
[i]« Тільки не відводь очей...»[/i]
Амур
Неуловимі ті сюжети,
що розлучили нас, коли
тебе цікавили поети,
які дорослими були.
А я ще не писав сонети,
коли амури-янголи
у небі виткати могли
таємні наші силуети.
Та наче кола на воді,
усе пішло за течією
і ти не стала однією
моєю долею тоді,
коли єдиною душею
бувають душі молоді.
[i][b]Не моєму соловейку[/b]
« А де ж воно – оте,
що не вмирає?»[/i]
Сопілка
Якби ми знали ще маленькі,
що нас недоля не мине,
любила б я не Євтушенка
і малював би ти мене.
Тоді палітрою веселки
сіяло б личко чарівне...
була б я сонечко ясне,
а ти, напевне, соловейко.
Але розвіялись літа
і наше літо промайнуло,
і не поманять у минуле
непоціловані уста...
була сопілка, та і та
свої мелодії забула.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2022
автор: I.Teрен