Я нікуди не їду з Києва,
Вірю й знаю, що не одна.
Саджаю смереку, а привидом,
По окраїнах ходить війна...
Сію маки в землю і півники,
Прикрашаю алеї й двори,
А вона усе суне з півночі,
Монотонним гулом орди.
Не боюся я її гомону,
- Бо краса порятує Світ -
І напише білим по чорному:
*Йди війна кораблю услід*.
Я нікуди не їду з Києва...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2022
автор: @NN@