Богдан-Олег Горобчук. Дедушка не умел рассказывать о войне…

дедушка  не  умел  рассказывать  о  войне
лицо  его  чернело  как  земля
морщины  углублялись  настолько
что  в  них  виднелись  человеческие  конечности

так  я  научился  распознавать  горе
изучать  его  язык
им  только  и  могу  сейчас  говорить

язык  проваленного  дома
язык  окровавленной  игрушки
язык  раздавленного  танком  автомобиля
язык  тех  кто  не  сумел  из  него  выбраться
и  тех  кто  на  них  натолкнулся

дедушка  не  умел  стоять  без  трости
война  прострелила  ему  ноги
однажды  я  увидел  как  он  упал  споткнувшись
тогда  и  мое  сердце
научилось  падать

но  сейчас  оно  успокоено
оно  живет  под  землей
мое  сердце  заполнено  землёй
заполнено  языком
которому  от  неё  научилось

(Перевод  с  украинского)

+++++++++++++++++++++++

***

дідусь  не  вмів  розповідати  про  війну  
лице  його  чорніло  як  земля  
зморшки  поглиблювались  настільки  
що  в  них  виднілися  людські  кінцівки  

так  я  навчивсь  розпізнавати  горе  
вивчати  його  мову
якою  тільки  й  можу  зараз  говорити  

мова  проваленого  будинку  
мова  скривавленої  іграшки  
мова  розчавленого  танком  автомобіля  
мова  тих  хто  не  зумів  його  покинути
і  тих  хто  на  них  натрапив  

дідусь  не  вмів  стояти  без  ціпка  
війна  йому  ноги  прострелила  
якось  я  побачив  як  він  упав  спіткнувшись  
тоді  й  моє  серце  
навчилося  падати

але  зараз  воно  заспокоєне
воно  живе  під  землею  
моє  серце  -  повне  землі  
повне  мови  
якої  від  неї  навчилось

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946394
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 29.04.2022
автор: Станислав Бельский