згасла зірка, яка безслідно кричала про поміч. яку насильницьки зривали, кидали та ходили по ній грязними черевиками. від того зірка надломилася. потім підломану зірку викинули у смітник, вона зламалася. зірка вірила шаленими мріями та абсурдними цілями. але її мріїї були незрозумілими і знову хтось її підсмажив — вона згорнулася. йшли роки, колір ставав все сірішим. вона застудилася, бо хтось кинув її в холодне озеро.
запалення легенів було квіткою.
світ делалі гіршав.
останні надії на порятунок згасли.
"нікому то не треба", — подумала вона і тихесенько, аби ніхто не відволікся на таку маленьку зірку, вона назавжди згасла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2022
автор: Харрієт