Нізащо

Яку  це  тільки  совість  мати  треба,
аби  вбивати  підло  мирний  люд?
Летять  ракети  і  палає  небо,
пологовий  будинок  –  ціль  іуд!

І  гинуть  діти,  навіть  немовлята,
заручником  уже  увесь  народ…
Тих  мародерів  народила  мати?
Яких  вони  чекають  нагород?

Бомблять  Охтирку,  Харків,  Мелітополь.
Палають  Суми  під  осколків  свист…
Перетворити  прагне  у  некрополь
країну  міжнародний  терорист!

Мій  Миколаїв,  Київ  і  Одесу,
Чернігів,  Запоріжжя  і  Дніпро  –  
це  наслідки  від  здачі  Херсонесу,
тяглися  з  Криму  щупальця  заброд…

Тепер  їх  мирний  атом  зацікавив…
Енергодар  –  розстрілюють  АЕС!
Знеструмив  і  Чорнобиль  кат  лукавий  –
шантажувати  людство  хоче  пес!

Скажений  пес  вбиває  і  ламає
зі  зграєю  собак  таких,  як  сам…
Та  сонце  сходить  знов  над  ріднокраєм,
не  скоримось  нізащо  ми  катам!

березень  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2022
автор: Олександр Мачула