Від кохання не відрікайся

Пахне  осінь  дощем,
Прілим  листям  і  маревом  сивим…
Це  народжує  щем,
Що  приліг  на  черені  душі.
Одиноке  плече
Почуватися  хоче  щасливим,
Бо  самотність  пече,
Коли  душі  навколо  чужі.
–Ти  до  мене  прийди
Через  терни  і  трави  шовкові,
Ту  стежину  знайди,
Що  відома  із  літ  молодих,
І  мене  розбуди,
Повернувши  у  мрії  бузкові.
Прошу,  тільки  прийди,
Із  коханням  до  мене  прийди!
Ти  до  мене  прийди
Теплим  дощиком  в  час  громовиці,
Коли  тиша  мовчить  і  вітри  загубились  в  імлі.
Ти  до  мене  прийди,
Коли  з  неба  сійнуть  зоряниці,
Щоб  осяять  сліди,
Що  вели  через  наші  сади.
–Я  до  тебе  прийду,
Тільки  ти,  тільки  ти  дочекайся,
Промінцем  упаду
У  долоні  твоєї  душі.
Струни  там  віднайду,
Від  кохання  лиш  не  відрікайся,
Адже  ми  не  чужі,
Відчуваю,  що  ми  не  чужі.
13.07.2022.
Ганна  Верес  Демиденко.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2022
автор: Ганна Верес