МІСТОК ВІД МИНУЛОГО В МАЙБУТНЄ

Базавлуцька  круча  край  села,
Небо  зоряне  над  головою  близько  
 І  шовковиця  на  кручі  не  мала
Й  гойдалка  між  віття    трохи  низько.

А  садок  бабусин      посмурнів.
Лиш  черешні  родять  дуже  рясно,
Хата  бабці-  історичний  дім.
Дихаєш  на  повні  груди.Як  прекрасно!

Очеретом  річка  заросла,
видно  з  кручі  поле  так  далеко,
Я  стою  на  кручі,  край  села.
Й  видивляюсь,де  живуть  лелеки  .

І  пройдусь  селом  ,  і  подивлюсь,
На  святі  кущі  тої  калини,
Червоніє    рясно  кожен  кущ,
Біля  двору  кожної  хатини.

Тут  на  вулиці  жила  уся  рідня.
Сестри  і  брати  бабусі  Васі*
Хто  живе  тепер,  чия  сім'я?
Я  не  знаю  й  не  написано  на  дасі.

Холодно,  вже  скоро  і  зима,
Топлять  печі  майже  в  кожній  хаті,  
Пахне  димом  ВУгільним  із  димаря
А  дахи  в  будиночках    картаті.

Чутно  скрізь  гучний  собачий  лай,
Ніби  на  непрохану...Стрічають...
Це  мій  милий  серцю,  рідний  край!
Насолоджуюсь,  Любуюсь  і  гуляю!

Через  річку  є  один  місток,що
Пов'язує  одне  село  із  іншим.
Зараз  там  воєнний  пост-блочок,
І  на  цьому  -  посмурніла  пісня...

Десь  стріляють,..Чути  у  селі...
 Заховались  в  хатах  люди,  в  страсі.
І  не  видно  у  дворах  дітей  малих.
Лиш  машини  човгають  на  трасі.

Я  піду  через  місток  сама.
Рано  ще  і  трішки  іще  темно...
Вірю,  що  пройде  оця  "  чума",    та,
Що  вдерлася  на  українську  землю.

Гнали  німців,  гнали  і  Махна,
Виженемо  й  хижих  колорадів    !
Вслід  за  кораблем,подалі,  на...
На  Болота,    там,де  місце  гадам!

Витравимо  вас  міццю  долин,
Духом  предків,українським  духом!
Словом  вичавимо  цю  помилку-  кпин!  
Єдністю  зметемо  ваші  трухи!  

Ви  дитинство  вкрали  у  дітей!
Нищите  чуже,крадете  щастя!
Топчете  ,  вбиваєте  людей,
Ви-  не  люди  ,змії  занапастні!

Сонце  сходить  ,гине  чорнота,
Українське  світле,наше  Сонце!
Відродиться  рідная  земля!  
Й  звеселиться  Кожнеє  віконце  !!!

13.11.2022р  
👩‍🦰В.Мала
💙💛

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2022
автор: Валентина Мала