Негода для зими властива, але і холоді́нь мине.
А я на грубощі чутлива, вони відштовхують мене.
Розчарувань, як тої хо́пти*, що глушить в полі житню рунь* –
Бери уроздріб чи то оптом й тягни собі на вищий ґрунь*.
Та краще скинути ладунок* з плечей тендітних та слабких
Й зібрати найдорожче в клунок, неначе паляницю з крихт,
Та мандрувати плаєм* вільно без негативу й ваготи́*,
Прямуючи угору цільно шляхом намолених годин...
29.12.2022
*ХО́ПТА (діал.) - бур'ян
*РУНЬ (поет.) - молоді, густі сходи посівів; те саме що, ру́на, вру́на (уру́на)
*ҐРУНЬ (діал.) - вершина гори
*ЛАДУ́НОК (діал.) - вантаж
*ПЛАЙ (діал.) - стежка в горах
*ВАГОТА́ (заст.) - вага, тягар
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2023
автор: Олена Студникова