Не соромся, донько, сивини.
З нею ти не догораєш,
Це на скронях відблиски війни.
Постаріли діти рано.
Стільки суму у твої́х очах.
Сивина ж ця прикрашає.
Все минуло: вибухи і жах,
Бо війни вогонь вгасає.
Не соромся, донько, сивини,
Ти прекрасна вдвічі стала.
Поверне́мось ми із чужини,
І журба, мов сніг розстане.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2023
автор: Рясна Морва