Вознесімось духом до небес
З вірою, надією живою, -
Хто прозрів, хто совістю воскрес, -
В злі часи глобального двобою.
За гріхи вселенські, за гріхи
ЛЮдського злостивого насіння
Крівця просочилась крізь віки:
Муки, й Воскресіння, й Вознесіння.
Ця стезя страждання, ця стезя...
Суджено і нам повік каратись?..
А за що - невинне немовля?
І за що ота розп'ята мати?..
Чи ж не нами сходжено шляхи -
Всі круги пекельні - до прозріння?
Скільки ще каратись за гріхи?
Нині ж Вознесіння, Вознесіння...
І святиться Господа ім'я...
Вознесімось вірою, душею!
Україна бореться моя -
Сила Божа і надія - з нею!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2023
автор: Світла(Світлана Імашева)