/акровірш/
Здається, що день одягає жалобу,
Активне шосе – роковий фаталіст.
Колишню кохану відвозить автобус.
А долю питлює скрип жорен-коліс.
Ранковий маршрут не потішить сьогодні.
Тре очі червоні. Від сліз? Недосип?
Ич, ще й на дорозі роботи ремонтні.
Накрапує дощ… сум загуслий висить.
Образа трясе? Чи вибоїни – болем?
Юрба до душі залишалась глуха.
Людей не торкало чуття несхололе.
Едем розкришився… та щем не стихав.
… Скрізь літо. Краса. Хоч зім’ята й самотня –
Яскраву веселку напнуть ручаї.
Широка душа не пірне у безодню.
Усе буде добре! То день не її.
Літує земля. Квітку – жук уподобав.
І чисту сторінку альбом розпочав.
Красуню до щастя підвозить автобус,
Ирі́ють хмарки… Відлітає печаль.
/Надихнула чудова картина олійними фарбами Леся Шуліки "Шосе"/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2023
автор: Білоозерянська Чайка