Кума, привіт! Ти з базару уже повернулась?
Позич мені сковорідку, бо моя погнулась.
Ой, від чого? В двох словах тут і не розкажеш...
Та причину з наслідками сто процентів звяжеш.
Нині і я з чоловіком їздила на ринок.
На город же ж не залізеш. Дощ. Перепочинок.
Вже з домашньої свині закінчилось сало,
То я того, з преміксами, купити вже мала.
А мій мав заскочити владнать щось до банку.
Вирішили розділитись ще з самого ранку.
Стільки в банку людей нині, як кажуть тьма чорна!
Я ж скупилася скоренько, бо жінка проворна.
Ряба торба у руці, важить з чверть центнера.
Застібнути не змогла. Невдобно, холера!
З торби вухо виглядає і рило свиняче.
Охоронець не пускає. Ступися, юначе!
Зайшла в залу і дивлюся: мій вже на прийомі.
Поправляє сиві вуса. Мо вони знайомі?
Роздягає вже очима оту, з банку дівку...
А та знизує плечима... Дав їй візитівку...
А я з торбою своєю сиджу, ледь не плачу.
Встав окрилений й на вихід! Мене не побачив!
Я одразу розгадала їхній хід підступний
- Прошу пані, ви у справах? Ви клієнт наступний?
-Так, то я ! Брешу... Десь картку вчора загубила.
А вона іще під враженням, ніби поробили...
Візитівку пенька мого тримає у ручках.
- Що за збіг? Ви теж вдова? На лівій обручка!?
Ну, не вдобно ж сказать правду, що я розтовстіла.
Вже на праву не налазить. - Ну.. не те щоб овдовіла...
-А хто ще? Якось безсило ворушу губами.
- Той клієнт, що був у мене прямо перед вами!
От і маєш! Поховав вже! Таке не прощаю!
А дай, думаю, я партію оцю переграю!
-Він дружину поховав і дуже горює...
Гроші має, щастя - ні! Чимось там гандлює.
То ми вкупі 30 років, дітей, внуків маєм.
А йому, бач, біс в ребро! Розум відбирає!
- Казав мені, що самотній. Один в цілім світі!
-Прошу пані! Він збрехав! Є у нього діти!
-Трійко хлопчиків маленьких.Що я мелю, Боже?
І дівчаток... 5 сказать? Ні, на два помножу!
-А ви що, із ним знайомі? Дригає повіка.
- Тут могилка його жінки а поруч - мого чоловіка.
-Так горює, люди кажуть він - чорний вдівець.
Отако я їхні плани звела на нівець.
На дрібні шматочки картку його покрамсала!
Оце з грубшого пригоду тобі розказала.
За пательньою прийду. Принесу шмат сала.
А чого моя погнулась - ти ся здогадала!
Валентина Дацко / Урода 05/07/2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2023
автор: Гонорова пані