А заздрість обирає в жертву слабших,
Спотворює їх душі і думки.
Подалі будьте від людей лукавих,
В яких отруйні жала-язики.
Крадеться слідом заздрість, мов примара,
Гризе зубами, спати не дає,
Завидник ходить, наче темна хмара,
Собі ж страждань постійно завдає.
Чужі здобутки, слава у кар'єрі
Стискають душу ницих хазяїв…
Є версія, що Моцарта Сальєрі
Із заздрощів банальних отруїв.
Тетяна Котельнік
18.07.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989249
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2023
автор: Покровчанка