У нетрях, де немає місця думці,
де не вщухають ґвалт, плітки й сварки,
збігаються докупи однодупці, –
горілку цмулять, палять цигарки.
Кричать, що їх тепер – критична більшість,
що сила в них – вирішувать "діла".
А тих, що тверезіші й розумніші,
сидіти тихо мама "раділа".
Свідомість колективна і роздута
у наших однодупців-молодців,
на вигляд – як одна велика дупа,
аж хрестяться в церквах святі отці.
Тож нею однодупці звикли думать,
бухать, "рішать діла", голосувать.
Хто проти – всі давно лежать по трунах,
або мовчить – не пікне кожен гад.
А раптом в мережі підступно пікне –
збіжаться однодупці, вчинять срач.
Лунає з дуп на все містечко рідне
свобода пуків аж по Джарилгач.
Що вдієш тут? Паскудна Калі-юга.
Дебільшість в божевільні за кермом.
Зловісна карма шкіриться, катюга.
Мовчать додаток "Дія" й поміч друга.
Зарадять тільки віра й мантра Оммм....
© Сашко Обрій.
05.09.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2023
автор: Олександр Обрій