Чаклує власні барви осінь

Змарніла  зелень  літа…  Кольори
Поблякли,  розгубили  акварелі.
Осінній  день  засни́дів-заморив
Кущі  троянд  манірні  та  веселі.

Обли́сів  сонях,  брилик  полиняв,
а  кукурудза  загубила  коси.
Жовтавий  килим  ліг  поміж  галяв  –
То  вже  чаклує  власні  барви  осінь.

І  зсохлися  лілеї  у  дворі,
Півонії  зів'яли  та  зчорніли.
Ласкава  осінь  –  інших  кольорів,
Їй  кетяги  калини  й  айстри  милі.

Злиня́ли  луки,  свіжості  нема…
Не  пахнуть  сокирки́  та  конюшина,
І  не  чіпляє  око  жвавий  мак,
У  золото  ввібралася  місцина.

Осінній  дощ  покличе  на  гриби,
і  закружляє  густо  павутина.
Лоскоче  дивне  сяйво  горобин,
прихід  свій  щедра  осінь  сповістила.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2023
автор: Білоозерянська Чайка