світ перевертається на схід
хмари у багрянець мітить захід
я не згоден з ніччю бути під
і стою лелекою на даху
чорний вдень і білий уночі
туга в жилах п’є свій жах знадвору
заклинає ти мовчи мовчи
гріх вкидати в пекло душу хвору
озеро у зорях темний ліс
зверху місяць знизу видно стежку
хтось у неї нещодавно вріс
й видужало пестує мережку
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2023
автор: Щєпкін Сергій