Струни душі завжди натягнуті, мов тятива
На своїх крилах журавлі несуть у Вирій нерозділене кохання
І хоч життя піском у безвість наче зорепад спада
Надто повільно чомусь рана зажива
Яку відкрили необачливі слова
Тепер на тих дорогах де ходили разом заростає кропива
І хуртовина часу всі сліди і знаки заміта
Лише Тобі пишу всі ці роки вірші й листи, та в відповідь – мовчання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2023
автор: ARSEN ZVENYHORA