Затишшя. Зависле мовчання.
Застигле, на смертнім одрі.
Живе, та нема сподівання,
Як ставка програна в парі.
То спокій, то те́пло, то мряка,
То громом розріже востаннє,
Не осінь, не літо, а всяке,
Ні зустрічей, ані прощання.
Передосіння коротке панує,
Скорочує дні і розтягує ночі,
А зморене серце сумує,
Вернути ще молодість хоче.
*за фото " р.Случ, Полісся"
одного із моїх друзів Facebok
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2023
автор: Ivan Kushnir-Adeline