… там нема заборон.
Та покликані будуть не всі.
Лиш невидима ягода годжі. Не персик. Не черрі.
… ти до мене пливеш по солодкій медовій росі.
… і так терпко парують вуста,
немов хмелі-сунелі.
Я б тебе обняла,
але тиха загроза іде
від степів половецьких і тих, що південніше тундри.
Нам ця осінь, як дань, але повниться сонце руде
пряним димом сандалу
і смаком гнилої ратунди.
Хто почує нас тут,
як на ліве коліно впаде
боягуз жалюгідний і той, що аж надто хоробрий?
Чи промовить Отой, що над нами сторінку веде,
………..що так буде добре?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2023
автор: гостя