***

Що  ж  ти...  куля  дурна,
що  ти  знаєш?
Забираєш  життя
і  зникаєш.
Залишаєш  повік
біль  утрати,
бо  нікому  ту  смерть
не  вблагати.
Поміж  «жив»  і  «живе»  —
мить-хвилина.
Ось  вже  й  кача  пливе
по  Тисині...
На  воротах  Петро:
— Вам  до  раю!
— Отуди,  де  Дніпро
в  ріднім  краю?
Де  похила  верба
п’є  з  лугівки.
Мати  ще  молода
край  домівки...
Кличе:  «Синку,  ступай
і  не  бійся!»,
а  тому  наче  гай
трав  завіса.
Що  ти  знаєш  про  те,
куля-вбивця?
У  героїв  своя  
плащаниця...
В  кожнім  цілі  світи  
загасають.
Ті,  що  мали  цвісти,  —
пропадають.
Ті,  що  вміли  любить
непорушно,
йшли  свій  край  боронить
відчайдушно.
Що  ти  знаєш,  різник,
сучий  кате?
Нам  рабами  повік
не  бувати!

Таня  СВІТЛА
Жовтень,  2023  рік

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2023
автор: Таня Світла