О скільки сліз, – дощі із сліз,
Земля під тягарем просіла,
Провисла вкрай небесна вись.
І хто дощі спинити в силі ?
Не зупиняються дощі.
Коли вони прийшли і звідки ?
Краплини горя важать скільки,
Що накопичились в душі ?
І де набратися тих сил,
Щоб висушити сліз озера?
Земна покрита ними сфера,
Від сліз промок весь небосхил.
Земля вночі і вдень, весь час
Дощем солоним умивалась
І сонце рідко посміхалось
Крізь дощ нестримний на очах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2023
автор: Рунельо Вахейко