 |
| Зізнаюсь, що буваю зовсім різна:
То добра до усіх, а потім грізна,
Левицею на людей голосно ричу,
А потім кішечкою лагідно мурчу.
Компліменти або привітні слова
Сипляться наче який водоспад,
А іншої години суворо критикую:
Не сприймаю гарне або не чую?
Сьогодні щедра, завтра я скупа,
То я усміхнена, а згодом і сумна,
То когось рятую, а потім гублю,
Тебе я хвалю, а невдовзі чублю.
Буває, й сло'ва мені не скажи,
Або ж годинами мухою дзижчи:
То спокійна наче бриз у океані,
То вирую як той центр урагану.
Лихі слова мене ріжуть ножем,
Бідненьке серце стискає щем,
А інколи буває: я зовсім і не я:
Відсутнє світло, йду навмання.
Буяє світ мій у семи кольорах,
Або тільки один бринить у очах,
Казкою квітне реальність моя,
Потім стріваю жахливе буття.
Непросто людині на світі жити,
Коли особистостей не злічити.
І кожна з них рветься на волю…
Така ось сумна і печальна доля.
P.s.
У цій смішинці лише 1 % жарту,
А 99 - складають чисту правду.
Фартовий? Бо має пощастити,
Як хочеш "добру" мене зустріти. |
|
|
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
|
|
|
