Василь СТУС
* * *
Отак живу: як мавпа серед мавп.
Чолом прогрішним із тавром зажури
все б'юся об тверді камінні мури,
як їхній раб, як раб, як ниций раб.
Повз мене ходять мавпи чередою,
у них хода поважна, нешвидка.
Сказитись легше, аніж буть собою,
бо ж ні зубила, ані молотка.
О Боже праведний, важка докука —
сліпорожденним розумом збагнуть:
ти в цьому світі — лиш кавалок муки,
отерплий і розріджений, мов ртуть. X.1968
............................................................................................
"...заборона займатися творчою роботою, постійне приниження моєї людської і національної гідности, стан, за якого я чую себе річчю, державним майном, яке КДБ вписало на своє конто; ситуація, за якої моє почуття українського патріотизму відведено на ранґ державного злочину; національно-культурний погром на Україні – все це змушує мене визнати, що мати радянське громадянство є неможливою для мене річчю. Бути радянським громадянином – це значить бути рабом. Я ж до такої ролі не надаюся. Чим більше тортур і знущань я зазнаю – тим більше мій опір проти системи наруги над людиною і її елементарними правами, проти мого рабства. За патріотичним покликанням." ( В.Стус, ТАБОРОВІ ЗАПИСКИ) -http://exlibris.org.ua/stus/r03.html
...........................................................................................
«Приговор Стусу — стыд советской репрессивной системе. Стус — поэт... Неужели страна, в которой уже погибли или подверглись репрессиям и преследованиям многочисленные ее поэты, требует новой жертвы, нового стыда? Я призываю коллег Василия Стуса, поэтов и писателей во всем мире, моих коллег-ученых, Международную Амнистию, всех, кому дороги человеческое достоинство и справедливость, выступить в защиту Стуса».(Академик А.Сахаров).
|
|
