а хєр його знає, кажу я їй, хєр його знає
пишу собі шось потихеньку, не знаю кому і для чого, колись так і здохнуу шось пишучи
а його так і не прочитають
жду чогось, як земна людина, завжди чогось: весни\\літа\\кохання\\йобану стіпуху\\чудо\\мерліна менсона\\
моя богєма уже послала мене на х*й і сваліла
муза тоже
отакі пирогі