Спонукаюча до роздумів
стаття про «старшого брата»
2
Московська православна
церква –
основний винищувач
української духовності
Нагадаємо лише основні віхи
цього духовного фашизму:
• 1626 рік – Синод наказав
Київському митрополитові
Йосифу Краківському
зібрати зі всіх храмів
України книги старого
українського друку, а
замість них завезти
московські видання. Акафіст
до св.. Варвари, складений
цим митрополитом, був
дозволений до вжитку лише
після перекладу його
московською мовою.
• 1627 рік – указом царя
Михайла та патріарха
Московського Філарета
наказано було книги
українського друку зібрати і
спалити.
• 1662 рік – наказом царя
Олексія з подання патріарха
Московського було спалено
всі примірники
надрукованого в Україні
«Учительного Євангелія» К.
Ставровецького.
• 1677 рік – вийшов указ
патріарха Іоакима видерти з
українських книжок аркуші
«не сходные с книгами
московскими».
• 1689 рік – вийшла
заборона Києво-Печерській
Лаврі на друкування книг
без патріаршого дозволу.
• 1690 рік – засудження й
анафемування Собором
Московської Православної
Церкви «киевских новых
книг» П.Могили,
К.Ставровецького,
С.Полоцького, Л.Барановича,
А.Радзивіловського та ін..
• 1693 рік – лист патріарха
Московського до Києво-
Печерської Лаври про
заборону будь-яких книг
українською мовою.
• 1709 рік – цар Петро І
наказав скоротити кількість
Києво-Могилянської Академії
з 2000 до 161, а кращим
викладацьким силам
(Інокентій Гізель, Іоаникій
Галятовський, Лазар
Баранович, Дмитро Туптало,
Стефан Яворський, Феофан
Прокопович та ін..) переїхати
доМоскви.
• 1720 рік – оприлюднено
наказ Петра І: «В Киево-
Печерской и Черниговской
типографиях вновь книг
никаких не печатать…,
старые книги справлять
прежде печати, даби…
особливого наречия в оних
небыло». Цар зобов’язав
київського губернатора
князя Голіцина всі монастирі
«осмотреть и забрать
древние жалованые грамоти
и другие письмена
оригинальние, а также книги
историчиские, рукописние и
печатние».
• 1724 рік – оштрафовано
архімандрита Києво-
Печерської Лаври за те, що
там була надрукована
церковна книга «Триодь»
«не совсем с
великороссийским сходная».
Через це Черныгывська
друкарня була взагалі
перебазована до Москви.
• 1748 рік – наказ
Петербурзького Синоду
київському митрополитові
Самуїлові милославському
запровадити в Києво-
Могилянській Академії та у
всіх школах України
викладання російською
мовою. Лише на
Лівобережжі через це
зникло 866 українських
шкіл.
• 1755, 1766, 1775, 1786
роки – заборони Синоду
друкувати книги
українською мовою.
Зрештою, в Україні
українською мовою було
надруковано лише в 1847р.
– одна книга, в 1848р. – три,
в 1850р. – одна, 1851 – дві,
1856 – п’ять і т. д. і т. п.
• 1759 рік – Синод видав
розпорядження про
вилучення із шкіл
українських букварів.
• 1763 рік – указом Катерини
ІІ було заборонено
викладання в Києво-
Могилянській Академії
українською мовою.
• 1765 рік – Синод видав
указ, згідно якого Києво-
Печерська Лавра може
друкувати лише ті книги, які
друкуються в московських
друкарнях і схвалені ним.
• 1769 рік –заборона Синоду
РПЦ друкувати та
використовувати українські
букварі, а українські книги
замінити московськими.
• 1777 рік – заборона
царською владою
виконання творів Максима
Березовського і наказ про
знищення його рукописної
спадщини.
• 1780 рік – спалення
книгозбірні Києво-
Могилянської Академії, яка
збиралася понад 150 років
(Слово. - №7).
Релігійна панорама 2011 1
(123)
|
|
